Фільм являє собою ідіотську історію про те, як американці врятували тупого російського президента з чіпких лап хворого на всю голову Міністра оборони. Тим, хто любить подивитися на те, як американські специ безкарно перетинають кордони суверенних держав (а тут це – Росія!) і вирішують там свої наболілі проблеми, краще не читайте цей довжелезний спойлер. Оскільки після його прочитання фільм вже фанатам жанру доведеться не до смаку.
Хоча деяких він навпаки підштовхне до перегляду!
Як відреагували наші влади на сюжет фільму
У нашому Міністерстві культури сумніваються, що таке взагалі можна дивитися громадянам нашої країни. Адже знайдеться чимало, як сказав би Гоблін Пучків, «малолітніх дебілів», які приймуть цю ахінею за чисту монету. А тому прокатне посвідчення цього «шедевру» зарубали. Ми вже звертали увагу наших читачів на ідіотський сценарій стрічки оглядів кінопрем’єр. І тепер, після перегляду кінострічки, можемо з упевненістю констатувати, що ми в усьому виявилися праві.
Розберемо цей незрозумілий «бойовик» з шурупами і гвинтики, попутно звертаючи увагу на ідіотські моменти. І ще раз попереджаємо. Тим, хто зібрався дивитися фільм (хоча б із-за любові до того ж Батлеру) краще далі не читати. Але, кому певать на спойлери, ласкаво просимо в наш розширений огляд.
Ненав’язлива пропаганда
Перш, ніж приступити до короткого переказу з коментарями, хочеться звернути увагу на те, яку гонять туфту американці всьому світу. І, на превеликий жаль, подивившись цей «шедевр» і в нашій країні багато реально можуть перейнятися тим, що в Росії всі військові бази – іржаві руїни, президент – ганчірка, його охорона – некомпетентна, в уряді вічно чвари, а Міністром оборони у нас може стати будь-відморозок або як в даному випадку – шизоид з пробитою головою.
Адже фільм пройшов по країнах і континентах на ура, і рейтинг IMDb його тримається на семи. А це значить, що весь світ в черговий раз дізнався яка наша Росія село і який у ньому панує бардак. І все в черговий раз изумятся, ну як же в ній взагалі люди живуть! Деякі навіть поплакати про нашої тяжкої долі. Адже жити під керівництвом президента-ідіота, якого запросто відразу може повалити шизофренічний міністр оборони, так важко…
І спробуй довести всьому світові, що все, показане у фільмі, нісенітниця повна. Адже левова частка людей звикла будувати свою думку про речі саме з таких «горе-блокбастерів»…
Початок «заварухи»
Де-то в Баренцевому морі нашу підводний човен класу «Акула» з дивною назвою «Коник» пасе американська субмарина «Тампа Бей» класу «Хантер Кілер» (по-російськи – «Мисливець-Вбивця»). Раптово російська підводний човен виявляється атакована невідомим супротивником і торпеди, у тому числі, спрямовуються і до субмарині «Тампа Бей».
Ухилитися американці не змогли, і їхнє судно, після попадання чужий торпеди, разом з «Коником» лягає на дно.
Власний момент ідіотського сценарію
Тим часом в США, в Національному центрі військового планування ведеться розмова, явно проплачений Білим Домом. Інакше діячі кіномистецтва просто не додумалися б вставити в свій сюжет діалог, явно не має до основного сюжету фільму ніякого відношення. Цитуємо шматок, кажуть в кабінеті голови комітету начальників штабів США:
«Баренцове море адже не Сирія! Він (натякається на президента Росії) продовжує окупацію Криму, скоро він полізе в Балтику! А що далі? Європа? Ми не можемо собі дозволити другу холодну війну. Ми стали свідком найбільш агресивних воєнних дій сучасної історії. Не час яйця м’яти…»
І так далі. Залишимо поки представників міністерства оборони США в невіданні з приводу події в Баренцевому морі інциденту, і розберемо цей найважливіший уривок тексту, заради якого, в основному, весь фільм і знімався.
Творцям фільму просто сказали зверху «Нам треба, щоб цей текст пролунав бажано на самому початку фільму. А решту можете знімати самі на свій розсуд. Головне, щоб президент був виставлений нюней, а генералітет – шизоїдними кровожерними вояками». І діячі кіномистецтва з Голлівуду так і зробили.
Під завісу ми розберемо, чому цей текст ніяк не клеїться з усім сюжетом. А поки розберемо по пунктах все сказане в «замовний» та місцями цілком незв’язній уривку, який нагадує просто набір штампів, про яких обов’язково необхідно було згадати:
- «…Баренцове море адже не Сирія!..» – натякається на те, що ворог, то є – Росія, впритул підбирається до США, хоча чого тут підбиратися-то? Ми завжди тут були. Мається на увазі, що тут – раз! Підпірнув під льодову лисина Північного Льодовитого, і ми вже в Америці. Нісенітниця якась.
- «…Він продовжує окупацію Криму…!» – правильно. Світ почав забувати про цю справу. Треба йому нагадати. А що так не доведе інфу до обивателя у всьому світі, як не блокбастер з Батлером у головній ролі. І пофіг на те, що в Криму люди самі проголосували за повернення в Росію, і ніяка це не «окупація». Але саме це слово було замовлено, щоб ще раз ткнути брехня в обличчя світової громадськості, яка все сприймуть за чисту монету.
- «…Скоро він полізе в Балтику!..» – шановні, зупиняйте! Вікно в Європу ще в XVIII столітті прорубав Петро I. З тих пір ми там і «лазаем». При чому тут «Він», тобто – нинішній президент? Незрозуміло. Але достатньо для того, щоб нагадати про це Європейцям, половина з яких могла про це і не відати.
- «…А що далі? Європа?..» – ще спроба застрахати необізнаних європейців, які, нібито, і не підозрюють, що половина Росії, як не дивно, знаходиться в Європі. Ми і так в Європі, шановні! Вони від нас качають нафту, не знали?
- «Ми не можемо собі дозволити другу холодну війну!» – а ви ж її і не розв’язали знову, все далі просуваючи бази НАТО до наших кордонів і по черзі виходячи з усіх договорів щодо ракетного стримування?
- «…Ми стали свідком найбільш агресивних воєнних дій сучасної історії…» – Ага, про Ірак всі чомусь забули. А В’єтнам це і зовсім вже «несучасна історія»…
- «…Не час яйця м’яти!..» – звернення явно спрямоване не до людей, що сидять з головою комітету начальників штабів в одному кабінеті, а до кіноглядачам, що сидить навпроти кіноекрану роззявивши роти.
Але ось тирада замовленого держдепом тексту закінчилася, і тепер режисерові з чистим серцем можна приступати і до, власне, зйомок основного сюжету…
Подальший розвиток подій
Голови Чарльза Доннегана просить на пару слів адмірал Фіск і доповідає йому про інцидент в Баренцевому морі. Голова засмиканий, і відразу готовий рвати і метати.
Це звичайна практика. Щоб сюжет вийшов інтригуючим, один з керівної верхівки командування завжди повинен бути агресивним і протискати силові методи, в той час як йому повинен протистояти здоровий розумом і поміркований антипод, який буде намагатися стримувати «розпеченого» опонента. В даному випадку агресивний – голова комітету начальників штабів США Чарльз Доннеган, якого зіграв Гарі Олдман, здоровий і прихильник м’яких заходів і перестраховки – адмірал флоту Джон Фіск, в ролі якого знявся знайомий нам по «Пекло на колесах» Коммон.
Достеменно невідомо хто перший почав стріляти американська подлодк або русскачя. Але ясно, що без зіткнення не обійшлося, і вони вирішують відправити на пошуки затонулої дорогої підводного човна, набиту секретним обладнанням, ще одну субмарину класу «Хантер Кілер», що базується на одній з баз в Шотландії. Командує нею, як це вже відомо з трейлера, який нині перебуває у звільненні, а точніше – на полюванні з лука на оленів (во як!) бравий капітан Джон Гласс, він же Джерард Батлер.
Поки його в стилі «Місія нездійсненна» викликають на службу та інструктують, переключаємося на події в Росії. Так і не зрозуміло звідки і з якого засідання образившись звалив наш президент Захарін (ідіотія цілковита), але прикотив він, чомусь, не до дружини і дітей, а на військову базу в Полярному (що за Полярне?) разом з Міністром оборони Дуровим.
Ні людської охорони, ні серйозних заходів з підготовки прибуття Президента. Просто прилетів через пів-країни на вертольоті і все.
У держдепі, між тим, підозрюють, що інцидент в Баренцевому морі і «образа» президента якось пов’язані, а тому вирішують заслати на північну базу в Полярному диверсійну групу (повна нісенітниця). Це була пропозиція прихильника «м’яких заходів» адмірала Фіску.
З бази в Таджикистані на літаку піднімається в повітря загін морських котиків (або піхотинців, загалом – якесь круте спецпідрозділ) і перекидається на північ.
І як вони так швидко долетіли? Адже якщо б вони летіли над Росією, їх би 100% збили в самому початку. Наші в такому аж ніяк не лохи, інакше б хто завгодно літав над нами і кидав на нас зверху що завгодно – від отрути до ядерних боєголовок. Напевно, робили гак над Європою. Знову – повна ахінея. Чому не взяли спеців з бази в прибалтійських країнах?
Переворот
Над нашим повітряним простором специ благополучно зістрибнули з парашутами.
Ну що за дитячі мрії? На базі і міністр оборони і президент, та там би ні від кого живого місця не залишили. Приземлилися б лише одні клапті шкіри, на яку затримку не стрибай. Та й літак на підльоті збили. І не на підльоті, а тільки б він риску перетнув кордони. Казки, та й тільки. Наші ППО відстежують всі літаючі об’єкти не тільки над нашою територією, але і над Європейськими країнами, про пташок.
Коротше, у нас на базі – шарашкіна контора. Американські специ творять тут що хочуть. Знімають на камеру як відбувається спроба перевороту. Дуров усуває президента, натякаючи йому на те, що він ганчірка і не в змозі помститися за підбиту в Баренцевому морі підводний човен, хоча як стане ясно пізніше, сам же її і підірвав.
Тим часом герой Батлера і команда знаходять затонулу субмарину Тампа Бей, а разом з нею і нашу підводний човен «Коник». На батискафі обстежують їх. З зроблених знімків стає ясно, що вибух на «Конику» стався зсередини. Попутно вони врятували нашого капітана затонулого судна і деяких членів команди (які хороші хлопці!).
Попутно їм довелося відбиватися від торпедної атаки з замаскованої в льодах третьої субмарини. Як виявилося, саме вона недавно і потопила американців. Команда Батлера успішно йде від торпед і підриває ворожу (нашу) підводний човен.
Тим часом у штабі бачать пряму трансляцію перевороту, зняту облаштувався на нашій базі як у себе вдома американської десантною групою. Їх очам постає розстріл спеців з президентської охорони.
Начальника охорони завбачливо не застрелили, а поранивши зіштовхнули в крижану воду. Адже треба ж було, щоб він врятувався і пізніше став пліч-о-пліч з американськими фахівцями. Але, про все по порядку.
Голова комітету начальників штабів наполягає на тому, щоб ощетиниться щосили. Міс президент (так, тут Америкою править дама), схильний з ним погодитися, але тут на зв’язок виходить капітан Гласс (Батлер), який повідав, що на російському підводному човні була диверсія. Як виявилося, не вона була причиною підриву їх субмарини. Це, по ходу, внутрероссийский змова. І екіпаж третьої субмарини, яку вони підірвали, був його прямим учасником .
Всі розуміють, що генерал Дуров з’їхав з котушок, і, захопивши владу, хоче розв’язати воєнні дії проти Америки. Саме він, паскуда така, все спочатку і підстроїв. І в розсудливій голові адмірала флоту виникає ще більш дебільного план. Війни можна уникнути, якщо його специ, покинуті на базу, викрадуть/врятують російського президента Захарін. Якщо повернути його в Кремль, він все про все розповість, і війни – як не бувало.
Дорослі дядьки, а наївні як діти в пісочниці. Плюс до всього, на базі адже повинні бути тисячі солдатів, караули, пости, чергові. Але все виявляється ще більш по-дурному.
Розв’язка
За спецами, які займуться викраденням президента, відправляють Гласса на його підводному човні. Щоб пройти по фарватеру, захищеному мінами і утыканному датчиками звуку, залучають врятованого з «Коника» капітана підводного човна підполковника Андропова. Ха! Підібрали ж генсековскую прізвище!
Капітан Гласс показує йому фото, яке підтверджує, що вибух на підводному човні «Коник» справа рук якогось диверсанта з російської сторони і докладно пояснює йому, що якщо не врятувати президента, почнеться війна. І той, звичайно ж, вникає в усі сказане (вірить на слово) і здає, так би мовити, нашу базу з потрохами.
Такі у нас, виявляється, в російській армії вселяються капітани субмарин. А якби все це було сфабриковано? Ну та гаразд, їдемо далі.
Всупереч нашим припущенням, на базі крім головоріза і вертухая Дурова Третяка (якого, до речі, зіграв наш Игореша Жижин), як виявилося, більше нікого немає. Ну, принаймні, таке враження складається. Вони скрізь роз’їжджають на своїх «Уазика», ганяючись за спецами. Когось поранили, кого-то на дно відправили. Але ті все одно президента «відвели», попутно підв’язавши собі в напарники вижив начальника президентської охорони, який, зрештою, гине смертю хоробрих, прикриваючи відхід групи і підриваючи себе і головоріза Третяка-Жижина в додачу.
Президента благополучно спускають в батискаф, який тріщить по швах, але дістається до підводного човна, на борт якої главу нашої країни і «пересаджують». Залишився спец вирушає на допомогу пораненим друзям, загубленим десь на базі.
Як він «поїхав», якщо батискаф ось-ось повинно було розчавити і затопити? Мабуть, не нашого це розуму діло.
За човном починає полювати есмінець. У комітеті штабів паніка! Якщо човен Гласса разом з нашим президентом підірвуть, все буде виглядати на те, що американці все підлаштували спочатку, викрали президента Росії і збираються розв’язати війну. Тут вже, як мовиться, не відмажешся.
Від вибуху черговий глибинної бомби з човном пропадає зв’язок. У держдепі всі в паніці. Діватися нікуди – треба готувати наступ. З іншого боку виступає північна флотилія Росіян. Зіткнення не уникнути. І тут відбувається ще більша ахінея. Герой Батлера капітан Гласс пропонує підполковнику Андропову виступити зі зверненням до команди есмінця, яку він коли-то, нібито, навчав. Він дає йому трубку, і той пояснює, мовляв, у нас на борту президент Росії, не стріляйте, все підлаштовано і все таке інше.
Достеменно що він там ніс невідомо, оскільки нашого капітана «Коника» грав американський актор і розшифрувати його коверканную російську мову в англомовній озвучці було просто нереально. Але, так чи інакше, весь екіпаж від кока до старпома пройняло, і все навідріз відмовилися відкривати вогонь по випливла підводному човні противника. І це – ще один приклад того, як у нас на флоті, та й взагалі в армії, дотримуються статуту і виконують накази командира. Цирк, та й тільки. Як наша армія ще не розвалилася при такій дисципліні?
Бачачи, що екіпаж есмінця відмовляється виконувати його накази навіть під дулом пістолета, капітан цього самого есмінця хапає трубку і кричить міністру Дурову у вухо: «Ми не будемо стріляти по підводному човні!» Швидко ж він встав на сторону команди. Мабуть його переконала їх впертість. А якби капітан «Коника» виявився зрадником? Нісенітниця повна.
Тоді Дуров виводить на вогневі позиції ракетні установки (глянь-но, якби люди на базі все-таки є!) і вирішує підірвати човен ракетами.
Капітан Гласс одночасно від своїх отримує наказ нанести ядерний удар по базі. Але… Не завдає. Зрозуміло звідки ростуть ноги військового непокори у тупорилих сценаристів. Від їх же невігластва. На їхню думку, у будь-якої нормальної сучасної армії накази не завжди слід виконувати у обов’язковому порядку.
А, між тим, Дуров завдає ракетний удар, але ракети на фініші, як не дивно, розстрілюють з російської есмінця з великокаліберних бортових кулеметів. Але не суть важливо, з чого вони там їх розстрілюють. Головне, що ракети розриваються прямо над підводним човном, якої від цих вибухів хоч би хни.
Загалом там на вогневу позицію викотилося як мінімум чотири установки по 4 ракети в кожній, і жодна не досягла цілі. Ну що за ідіотська фантастика? Невже не можна було залучити для фільму хоч якогось кривого-косого спеца, який хоча б на тумбочці в армії стояв?
Ах, да, там же у них дневальных немає. А тому, по всій видимості, і запросити було нікого. Професійні військові, напевно, почитавши сценарій, спочатку прямо так і сказали: «Ми в такий ахинее участі брати не будемо. Нас засміють нафіг!» І довелося бідним сценарюгам відпрацьовувати по-свійськи. Що вийшло – видно. Повна ахінея.
Скінчилося тим, що наш есмінець, розстрілявши ракети над американською підводним човном (Ха!) підірвав базу разом з Дуровим до фені. На цьому і казці кінець.
Чому замовлений текст не в’яжеться з сюжетом?
Самі подивіться. Хіба вкладається в ЦЮ всесвіт наші бойові дії в Сирії і те, що сталося з Кримом? Та цей невиразний Президентишка, якого скинули й викрали, словом, як ганчірку тягали по всьому фільму, таку політику ні в життя б не зумів. Та ще й з таким шизофреніком-Міністром оборони.
Не пояснили нам і того, чим так наступили на п’яти Дурову американці. Чому він так прагнув розв’язати з ними війну? Якщо хтось скаже, що це у нього патріотичні цілі такі, то він помиляється. Немає патріотизму в тому, щоб знищити планету, а разом з нею і все людське населення. А саме таким і буде результат прямого ядерного протистояння між Росією і США (або НАТО, якщо кому завгодно). І не розуміти цього може тільки ідіот. Ну, або самий що ні на є шизофренік з нав’язливою ідеєю.
Висновок
Звичайно, дуже багато идиотства ми пропустили. Тут тільки основа. А тому деякі після прочитаного можуть загорітися подивитися фільм ще більше. Дивіться, не пошкодуєте. Пореготати буде над чим.
Завжди цікаво дивитися, як троє спеців ганяють по лісі супротивника, стріляючи в нього мало не з усіх боків, створюючи перехресний вогонь, загрожуючи тим самим убити один одного. Так само цікаво буде побачити, що всіх трьох застав зненацька ще один несподівано підкрадається противник, хоча ліс був без чагарнику і проглядався на всі боки на метрів сто, а огляд у переслідувачів був на 360 градусів… Напевно він був або невидимка, або володів здібностями «Флеша». А тому всіх прицільно з двох метрів (саме на стільки він до трьом фахівцям підібрався) поклав з штатного Глока.
Ось такі пряники. Знову нас перемогли. Зарулили на нашу ж базу, викрали президента. Хоч і поваленого. Ну що за дитячий лепет? Але, між тим, і нашим киномастерам пора задуматися і почати випускати фільми, в яких можна буде блищати могутністю своєї зброї і навичками бійців, попутно опускаючи нижче плінтуса американців. Але, немає. Наші штампують лише «Матитльды», де показують як цар сохне по балеринам, та «Тяжіння», де на захист Землі від прибульців встають школота і гопники…
Прикро. Але, між тим, будемо сподіватися на краще. А поки, всього вам доброго, і побільше дійсно хороших фільмів!
