Цифровий розрив: як Трамп і його адміністрація перетворили соціальні мережі на зброю політичного впливу
Соцмережі давно перестали бути просто майданчиком для обміну фотографіями котів і новинами про друзів. Вони стали потужним інструментом політичного впливу, здатним формувати громадську думку, мобілізувати прихильників і навіть дестабілізувати цілі країни. Однак використання соціальних мереж адміністрацією Дональда Трампа вийшло за рамки звичайного політичного піару. Це був свідомий, агресивний і, як на мене, небезпечний підхід, який перетворив цифровий простір на поле бою.
Думка про те, що Трамп одержима соціальними мережами, давно стала мемом. Його постійні твіти, часто суперечливі та провокаційні, стали частиною політичного ландшафту. Однак під час його повернення до влади ця одержимість переросла в системну стратегію, яка вплинула на всю адміністрацію. Чиновники, натхненні прикладом президента, почали використовувати соцмережі не для інформування громадськості, а для прямого протистояння з політичними опонентами, поширення дезінформації та навіть розпалювання ворожнечі.
Пам’ятаю, під час президентства Трампа стрічки новин були наповнені повідомленнями від офіційних осіб, які висловлювали обурення, гнів і навіть презирство до тих, хто не поділяв їхні погляди. Ці повідомлення часто були написані в агресивній та образливій формі, що створювало атмосферу ворожнечі та поляризації в суспільстві. Мене, як людину, яка активно використовує соціальні мережі для професійної діяльності та спілкування, це викликало глибоке занепокоєння.
Прикладом може бути реакція віце-президента Венса на звинувачення у військових злочинах, коли він просто відмахнувся від них, написавши на X: «Мене не хвилює, як ви це називаєте». Це не просто категорична заява, це демонстрація повної зневаги до міжнародного права та моральних принципів.
Ще більшу тривогу викликає поведінка офіційного облікового запису DHS (Департаменту внутрішньої безпеки). Наповнювати свою стрічку мемами 4chan, створеними штучним інтелектом, і плакатами про наймання ICE (імміграційна та митна служба) у стилі Другої світової війни — це не просто поганий смак, це навмисна спроба маніпулювати громадською думкою та створити атмосферу страху. Особливе занепокоєння викликає використання плаката зі статуєю Свободи з сяючими лазерними очима, що є спотворенням символу свободи та демократії.
Спостерігаючи за тим, що відбувалося в соціальних мережах під час президентства Трампа, я задумався про те, наскільки змінилася поведінка урядовців в Інтернеті. Раніше навіть у періоди політичних розбіжностей існували певні норми поведінки, які обмежували агресію та образи. Зараз, схоже, ці норми забули або свідомо порушили.
Чому це сталося?
Є кілька факторів, які пояснюють це явище. По-перше, це, звісно, вплив самого Трампа, який не соромився використовувати соцмережі для прямої конфронтації з політичними опонентами. По-друге, зростання ролі соціальних мереж у політичному житті змусило чиновників усвідомити важливість присутності в Інтернеті. По-третє, можуть відбутися культурні зміни в уряді, які призвели до зниження рівня професіоналізму та підвищення рівня агресії.
Вплив «повзучого впливу»
Софі Бішоп, ад’юнкт-професор Університету Лідса, ввела термін «повзучий вплив», щоб описати, як логіка самореклами та перемішування контенту культури впливових людей проникла в інші професії, включно з державною службою. Цей феномен дійсно пояснює, чому чиновники почали використовувати соціальні мережі не для інформування громадськості, а для створення особистого бренду та привернення уваги.
Багато з найвпливовіших посадовців кабінету міністрів Трампа побудували свою кар’єру в телерадіомовленні, подкастингу та кабельних новинах. Вони звикли до того, що їх слова викликають бурхливу реакцію і привертають увагу. Перенесення такої моделі поведінки на державну службу призвело до того, що чиновники почали використовувати соцмережі не для вирішення державних завдань, а для створення особистого шоу.
Роль штучного інтелекту та дезінформації
Використання штучного інтелекту для створення мемів і зображень, які поширюються в соціальних мережах, створює нову загрозу. Штучний інтелект дає змогу створювати контент, який виглядає правдоподібним, але насправді є дезінформацією. Це може змусити людей повірити неправдивій інформації та прийняти неправильні рішення.
Особливо небезпечним є використання штучного інтелекту для створення зображень, що розпалюють гнів і ненависть. Наприклад, ви можете створити образ, який зображує політичного опонента в негативному світлі. Це може призвести до того, що люди почнуть до нього ворожість і навіть агресію.
Наслідки для демократії
Використання соціальних мереж як зброї політичного впливу становить серйозну загрозу для демократії. Це може призвести до поляризації суспільства, поширення дезінформації та ерозії довіри до державних інституцій.
Крім того, використання соціальних мереж для прямого протистояння політичним опонентам може створити атмосферу ворожості та залякування. Це може призвести до того, що люди бояться висловлювати свою думку та брати участь у політичному житті.
що робити
Вирішення проблеми використання соціальних мереж як зброї політичного впливу потребує комплексного підходу.
- Підвищення медіаграмотності: Необхідно навчити людей критично оцінювати інформацію, яку вони бачать у соціальних мережах.
- Регулювання соціальних мереж: Необхідно розробити правила, які обмежуватимуть поширення дезінформації та мови ворожнечі.
- Підвищення професіоналізму державних службовців: Урядовців потрібно навчити етично поводитися в соціальних мережах.
- Посилення контролю за діяльністю державних службовців: Необхідно посилити контроль за діяльністю представників влади в соціальних мережах.
Особистий досвід і спостереження
Як людина, яка активно користується соціальними мережами, я особисто відчув на собі негативні наслідки використання соціальних мереж як зброї політичного впливу. Я бачив, як люди ображали один одного, поширювали дезінформацію та розпалювали ненависть. Я також бачив, як люди втрачали роботу та репутацію через їхні заяви в соціальних мережах.
Я вважаю, що потрібно змінити ставлення до соціальних мереж. Соціальні мережі мають бути місцем для спілкування, обміну інформацією та обговорення важливих питань. Вони не повинні бути місцем для образ, дезінформації та ненависті.
Висновок
Використання соціальних мереж як зброї політичного впливу є серйозною проблемою, яка потребує комплексного вирішення. Необхідно покращити медіаграмотність, упорядкувати соціальні мережі, підвищити професіоналізм державних службовців та посилити контроль за їх діяльністю. Лише тоді ми зможемо захистити демократію від негативних наслідків використання соціальних мереж у політичних цілях.
Спостереження за тим, що відбувається в соціальних мережах під час президентства Трампа, змусило мене задуматися про те, наскільки важливо пам’ятати про те, що ми читаємо та публікуємо в Інтернеті. Потрібно критично оцінювати інформацію, яку ми бачимо в соціальних мережах, і пам’ятати, що наші слова можуть мати серйозні наслідки.
Соціальні мережі — це потужний інструмент, який можна використовувати як на благо, так і на зло. Ми повинні навчитися відповідально використовувати цей інструмент і пам’ятати, що наші дії в Інтернеті можуть мати вплив на реальний світ.
